Сьогодні ми вшановуємо величний подвиг визволителів української землі, висловлюємо найщиріші слова вдячності людям, які вибороли право на життя і свободу нашого народу, врятували від нацизму народи європейського континенту.

Звитяжна битва за Україну, що тривала довгі 22 місяці, стала вирішальним чинником розгрому військ гітлерівської Німеччини і її союзників. Від Дніпра до Ельби, від Києва до Відня, Праги та Берліну пролягли бойові шляхи фронтів, які увійшли в історію, гордо іменуючись «Українські». Звичайно, там воювали не тільки українці. І, звичайно, українці воювали й на інших фронтах Другої світової війни. Це вони брали участь у вигнанні нацистів із Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії, Югославії, Австрії, Чехословаччини, штурмували Рейхстаг.

Але ціна перемоги була страшною. Під час усіх наступальних операцій на території України обірвалося життя трьох мільйонів воїнів. Так, лише у бою за містечко Мілове на Луганщині, звідки, власне, й почалося вигнання нацистів з української землі, полягли 1066 бійців.

Маємо пам’ятати усіх, хто загинув у ті трагічні роки. Їх історична перемога над нацизмом дала мир і свободу народам, взаєморозуміння і розвиток демократії, що нині є дорогоцінними надбаннями усього людства.

На жаль, зараз ми зіткнулися з новою трагічною реальністю. Уже тривалий час українцям доводиться збройно захищати свою країну, протистояти агресору, що цинічно наважився на насильницьке перекроювання кордонів.

Завдяки національній єдності, солідарності міжнародного співтовариства, патріотизму українських солдатів та офіцерів, добровольців та волонтерів, усього суспільства вдалося створити сильне військо і зупинити російську агресію. Нові Збройні Сили України продемонстрували усьому світові боєздатність, військову майстерність та високі людські якості військовослужбовців, довели, що є гідними спадкоємцями і продовжувачами ратної слави переможців нацизму.